Полірування авто: види, матеріали і як зробити своїми руками

76

Кузов з роками тьмяніє — навіть якщо авто регулярно миють. Подряпини від гілок, потертості від ганчірок, наслідки зими з реагентами. Все це накопичується в лакофарбовому покритті і з часом помітне неозброєним оком.

Полірування авто — це спосіб повернути покриттю блиск, усунути дрібні дефекти і захистити метал від подальшого руйнування. Зробити це можна самостійно — якщо розуміти, який вид полірування потрібен і яке знаряддя використовувати.

Що таке полірування авто і навіщо воно потрібне

Лакофарбове покриття (ЛФП) — це кілька шарів: ґрунтовка, фарба і прозорий лак зверху. Саме лак першим приймає удари навколишнього середовища: пісок, пил, реагенти, ультрафіолет.

Полірування кузова авто — це обробка поверхні спеціальними абразивними або безабразивними пастами, яка усуває мікронерівності в шарі лаку і відновлює його блиск. Кожне абразивне полірування знімає від 2 до 7 мікрон лаку — тому зловживати ним не варто. Автомайстри рекомендують проводити абразивне полірування не більше 15–20 разів за весь термін служби авто.

Полірування потрібне не лише для краси. Дрібні подряпини і пори в лаку — це прямий шлях для вологи і реагентів до металу. Якщо їх вчасно не закрити, починається корозія.

Коли треба полірувати авто

Проводити полірування варто, якщо:

• на кузові є дрібні подряпини або потертості, які торкнулися лише шару лаку;
• покриття помутніло або втратило блиск;
• після зими залишились сліди від реагентів;
• є нерівності після фарбування — так зване шагрень або патьоки;
• помітна невідповідність кольорів після ремонту.

Якщо подряпина глибока і досягла ґрунтовки або металу — полірування не допоможе. У такому випадку потрібне фарбування.

Види полірування авто

Залежно від стану покриття і мети обробки, полірування авто ділиться на кілька видів.

Вид	Коли застосовується	Чим виконується
Захисне	Для профілактики, раз на рік	Безабразивна паста або віск
Відновлювальне	Є дрібні подряпини, тьмяність	Абразивна + фінішна паста
Абразивне (глибоке)	Серйозні пошкодження лаку	Наждачка + абразивні пасти кількох ступенів

Захисне полірування

Найпростіший і найбезпечніший вид. Виконується безабразивною поліроллю або воском для полірування авто — без машинки, просто вручну.

Захисне полірування не усуває дефекти — воно створює захисний шар поверх лаку, який відштовхує воду, пил і реагенти. Рекомендується раз на рік як профілактика. Виконати його може будь-хто без досвіду.

Відновлювальне полірування

Застосовується, коли є видимі, але неглибокі дефекти: дрібні подряпини, матовість, потьмяніння після зими. Виконується в два проходи: спочатку абразивна паста для полірування авто середньої зернистості, потім — фінішна безабразивна.

Цей вид вже потребує акуратності і бажано — машинки для полірування авто. Вручну теж можна, але результат буде скромнішим.

Абразивне (глибоке) полірування

Повний цикл обробки: спочатку зачищення поверхні дрібною наждачкою, потім кілька проходів пастами від грубої до фінішної. Знімає значний шар лаку — від 2 до 7 мікрон за кожен прохід.

Це найбільш ризикований вид — без досвіду можна протерти лак до ґрунтовки. Для глибокого полірування бажано звертатися до майстра або мати хороший практичний досвід.

Що потрібно для полірування авто

Паста для полірування авто

Це головний витратний матеріал. Пасти відрізняються ступенем абразивності:

• груба (велике зерно) — для усунення серйозних дефектів, знімає більший шар лаку;
• середня — для стандартного відновлювального полірування;
• дрібна або мікроабразивна — фінішний прохід, усуває сліди від попередніх паст;
• безабразивна (фінішна) — надає фінальний блиск, без зняття лаку.

З брендів: паста для полірування авто 3М — популярний вибір серед майстрів і аматорів. З серії 3M варто звернути увагу на Fast Cut (агресивна) та Ultrafina SE (фінішна). Також популярні Koch Chemie та Rupes — в їх складі мало силікону, що дозволяє одразу бачити результат.

Паста для ручного полірування авто відрізняється від машинної консистенцією — вона густіша і не розлітається при нанесенні.

Машинка і круги для полірування авто

Машинка для полірування авто суттєво спрощує роботу і дає рівномірніший результат. Для аматорського полірування підходить ексцентрикова (орбітальна) машинка — вона менш агресивна і безпечніша для ЛФП.

Круги для полірування авто підбираються під вид роботи:

• жорсткий поролоновий або вовняний — для абразивної обробки;
• середній поролоновий — для відновлювального полірування;
• м’який поролоновий або мікрофібровий — для фінішного проходу.

Оберти машинки регулюються залежно від жорсткості круга: з жорстким — від 1 500–2 000 об/хв, з м’яким — до 5 000–6 000 об/хв.

Додаткові матеріали

Крім пасти і машинки, знадобляться:

• мікрофібра для полірування авто — для видалення залишків пасти;
• малярна стрічка — для захисту пластику, гуми і хромованих елементів;
• автошампунь і відро — для підготовки авто;
• спеціальна глина — для видалення бітуму та вкраплень перед поліруванням.

Полірування авто своїми руками — покрокова інструкція

Як зазначають досвідчені майстри: «Правильна підготовка займає більше часу, ніж саме полірування — і це нормально».

1. Ретельно вимийте авто, бажано двофазно — шампунь і ополіскувач.
2. Перевірте поверхню при хорошому освітленні — оцініть глибину і кількість дефектів.
3. Поставте авто в тепле, добре провітрюване і освітлене приміщення. Температура поверхні — не нижче +10°C і не вище +25°C.
4. Заклейте малярною стрічкою всі гумові, пластикові та хромовані елементи.
5. Нанесіть пасту на круг, потім розмажте її по ділянці кузова, не вмикаючи машинку.
6. Увімкніть машинку на мінімальних обертах і рівномірно розподіліть пасту по ділянці.
7. Збільшіть оберти і опрацьовуйте ділянку плавними рухами — спочатку в одному напрямку, потім перпендикулярно.
8. Не затримуйтесь довго на одній точці — особливо на ребрах і кутах.
9. Видаліть залишки пасти мікрофіброю, перевірте результат.
10. Перейдіть до наступної ділянки. Після всіх проходів зробіть фінішний прохід м’якою пастою.

Типові помилки при поліруванні авто

Знання помилок рятує від переробок:

• полірування на нагрітій поверхні — паста висихає занадто швидко і залишає сліди;
• пропуск малярної стрічки — полірувальний круг легко залишає білі опіки на пластику;
• занадто довгий контакт на одній точці — можна протерти лак до ґрунтовки;
• одночасна робота поруч зі шпаклюванням або фарбуванням — частинки осідають на свіжому поліруванні;
• економія на пасті — дешева паста з великою кількістю силікону маскує дефекти, а не усуває їх.

Як кажуть автомайстри: «Доглянутий кузов — це не про красу, а про збереження металу».

Полірування авто своїми руками цілком реальне — для захисного і легкого відновлювального полірування не потрібен великий досвід. Головне — правильно підготувати поверхню, підібрати пасту під стан ЛФП і не поспішати. Для глибокого абразивного полірування або при наявності серйозних дефектів краще довіритись майстру — ризик пошкодити шар лаку занадто великий.